Я досі не вмію казати "пробач",
Так щиро,щоб зводили серце судоми,
Коли у житті ти лише споживач,
То часто похмурим стаєш від утоми.
На потім залишу важливі слова,
І досі ще важко усе це збагнути,
Думками згорає моя голова,
А серце знов хоче за щось дорікнути.
Залишитись тим,ким ніхто ще не був,
Але перестати вже бути собою...
Колись набридає й смішний каламбур,
А я все ж бажаю лишитись живою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502260
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.05.2014
автор: Aelit@