Я тебе звідусюди чекаю,
Не спускаючи з неба очей,
Так невпинно твій погляд шукаю,
Ніби це мій найкращий трофей.
Зовсім байдуже все,що навколо,
Коли знову мовчить телефон,
Щось у грудях так гостро вкололо,
І набридло вже чути рингтон.
А в новинах жахливі прогнози:
терорист,вибухівна,кордон.
Вже давно стали звичними сльози,
Як в погоді холодний циклон.
Непохитна!Все ж вірю у тебе!
І молюся за те,що живий.
Пригортаю дбайливо до себе,
Але ти знову рвешся у бій...
Я,звичайно,тобою пишаюсь
Камуфляж і червоний берет,
Та додому сама повертаюсь,
Це вже звичний для мене сюжет.
Залишитись хотіла б з тобою,
Але це неможливо тепер.
Замість дівчини спить поряд зброя
Так минув 25-ий четвер.
Лише раз на добу тебе чую,
І дзвінком твоїм ніби живу.
26-ий четвер я без тебе ночую,
І ненавиджу кляту війну!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502279
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.05.2014
автор: Aelit@