Це була зовсім інша осінь: заборонена, нелегальна, з запахом тютюнового диму, з поглядами одиноких повій, з вулицями, такими ж брудними, як твої мрії, зі мною у головній ролі. Осінь з приступами шизофренії, з пяними безхатчанками, з циганами та іншим різнобарвям нашого світу. Це була осінь повна ідей, рим, ритмів, що спустошила мої легені, що змусила мене мовчати. Ти паралізувала коли всі чекали мій наступний крок. Це ти призвела до ланцюгової реакції слів, до ножа, до вибуху в тому будинку. Ти повернулася, коли вже все здавалося втрачено. За це я тебе й люблю. Одне слово, що змушує інтонацію з розряду ненависті перевестися в розряди поклоніння, страху, невимовної жаги до життя. За це я тебе й люблю ще вдтоді, як дві тисячі років тому на небі зійшла ота зоря. Бо я вдихаю твій погляд, ковтаю твої крики - усе чим ти маниш мене, чим тягнеш на все глибші і глибші впадини своєї душі, спалюючи все більше і більше моїх ідей, рим, ритмів, душ. Намагаєшся стерти томи моїх віршів зі своєї свідомості, стоси списаних аркушів наче життів. Тероризувати душі безумців, що змінили твій світ, зневіритися, стати одним з них, бути чимось більшим аніж людина. І ти так легко вбрана з чарівним запахом диких акацій солодко шепочеш про тероризм душ, про ядерні вибухи глибоко в моїй свідомості. Ти, ти і ще раз ти затягнула мене цей світ, за це я тебе і люблю ще більше. Тебе, як музу, як набір символів на аркуші паперу, як причину мого життя, чорт забирай, і ще зовсім свіжих віршів, написаних аж ніяк не тобі.Ти
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502307
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.05.2014
автор: Amastermas