Мені здається часом, що одна я
Іду по нелегкій своїй дорозі
І подолати труднощі не в змозі…
Та раптом світло бачу над собою
І чую:”Ти не бійся, ми з тобою… “
Тоді роблю я кроки веселіше,
Іду вперед і чую найрідніше –
Слова, що не дадуть мені упасти,
Що збережуть від всякої напасти,
І раптом виростають дужі крила,
І знов кричу до неба :” Я - щаслива!..“
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502358
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.05.2014
автор: дочка бджоляра