Насправді все дуже просто,
Один лиш рішучий крок…
І полетять контактні пости,
І з*явиться безліч чуток!
Чому раптово стало менше,
На одного чудового віршомаза?
І битимуть себе в груди і в плечі,
Щоб дізнатися все й відразу…
Навіщо і для кого жив?
Хто був для нього вічним двигуном?
У цьому світі не існує див,
Земне буття є тільки звичним сном!
Писав в цілому так собі,
Та був непоганий хлопака,
Вірив в приховані знаки,
І давні лицарські принципи!
У поетів свої дивацтва в принципі,
Які стороннім неможливо зрозуміти
Простіть його за те,що усміхався рідко…
Коли Господь прийде його судити,
У нього будуть надійні свідки:
Кохана,чи то пак кохані,
І всі кого він любив….
Кривобокі,часом окаянні,
Суцвіття солодких рим!
Насправді все дуже просто,
Один лиш рішучий крок…
З якогось вікна чи з мосту,
Щоб стало ще менше зірок!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502415
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.05.2014
автор: Той,що воює з вітряками