І я повстав.Душа спитала -доки?!
Втопили край у підлості і злі.
І я сказав :чужинці,дайте спокій,
не сійте зради на моїй землі.
Уже і так насіяно.Вродило.
Вже не бере ні плуг,ані коса.
А ми ще є.І то найбільше диво,
що цей народ іще раз воскреса.
***
И я восстал.Страдать душе доколе?!
Край утопили в подлости и зле.
И я сказал:оставьте нас в покое,
не сейте на моей земле
измену,чужаки!Взошло и подрастает:
ни плуг не одолеет,ни коса...
А наш народ еще раз воскресает
и все таки,мы есть! -такие чудеса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502576
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2014
автор: Забава