Коханих так не стрічають!
Чекають посеред ночі.
І очі не витріщають.
Не в ряд за кутком охочі.
Приїхав - не був сюрпризом.
Лиш шок і якісь образи.
Скажи, а якби не призов?
Навколішки теж би лазив?
У тебе на носі свято,
Двадцяточка, іменини.
Дарую тобі завзято,
Із щирістю від дитини.
Свободу! Гуляй, ти вільна!
І якби хотів заплакать,
Та доля моя стабільна,
Лиш можу отут балакать.
P.S.
І горе, і щастя, Боже,
Дай же останнього цвяха,
Бо поки ти думаєш "може",
У мене не серце, а бляха.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502599
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2014
автор: Андрій Конопко