Країна знову у припадку б'ється...
Судомить... знову рецедив.
Кров солдатів, знову, ллється...
І, знову, гине командир...
І, знову, чути стогін панахид...
Церковні дзвони, вже втомились...
Ці рани, не загоїть стрептоцид...
Земля Вкраїнська кров'ю вкрилась.
Та не помре вона... її врятують...
Солдати наші - світла воїни й добра!
Від тих чортів, які катують,
Знищать їх ,навіки і до тла!
І не буде люципер тут панувати,
Рецедиву вже не буде ... не буде!
Покладемо ми край чортам рогатим!
І тоді Вкраїна славна заживе!
Не буде знову у припадку битись...
Судомити не буде... не буде рецедив...
Кров солдатів вже не буде литись...
І не загине жоден командир...
Автор : Назар Гузій 31.05.2014р ©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502611
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 01.06.2014
автор: Назар Гузій