Вже сонце посміхнулося в вікно,
А ти все спиш така чарівна...
Дивлюся я на тебе так давно,
Й цілую твої губи ніжні...
А ти лиш промуркочеш, щось у сні...
І ніжно так пригорнешся до мене...
Цікаво, що приснилося тобі...
Зустріч перша, зорі, чи осінні клени...
Цілую знову ті п'янкі уста,
Вони такі солодкі, немов вишні спілі...
Ти принцеса моя ... та така проста,
А кохання наше як вишні ті дозріле...
І солодке, мов уста твої,
Які я за годину в соте вже цілую...
Ти на рамена вже лягла мені...
Я чую, як кров моя пульсує...
Аж раптом посміхаєшся мені...
Така ще сонна - чарівна.
Спитаю , що наснилося тобі?
Ти скажеш "поцілунок із рання".
Автор : Назар Гузій 31.05.2014р ©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502613
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2014
автор: Назар Гузій