Над Говерлою

Падає  небо  на  мене
І  трава  спину  лоскоче,
І  знаю  я  достеменно,
Що  байдикую  охоче.

За  межі  мого  сприйняття
Літають  недбало  думки,
Десь  там,  повз/понад  Покуття,
Спрямляю  я  ними  кути.

Знову  я  над  Говерлою.
Завис.  Дивлюсь  в  бік  Європи  -
Гори  світяться  перлами,
Карбують  погляду  кроки.

К.
01.06.2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502617
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.06.2014
автор: Левчишин Віктор