РАЗОМ МИ (Присвята дружині)

Вдачею  із  чоловіком
Леська  не  зійшлась.
Танька  -  "Зі  жмотом  довіку
Мучитися?  Зась!"

В  Лєнки  в  чарку  заглядати
"Той  козел"  любив.
А  в  Лариски  -  залягати
На  чужих  бабів.

Іра  вже  з  двома  мужами
Розійшлась  (овва!):
Перший  був  синочок  мамин,
Ледар  -  номер  два.

Тільки  Ти,  ворона  біла  -  
Вибач,  сміх  не  гріх  -  
Все  живеш  з  одним  дебілом
Аж  дев'ятий  рік.

Нащо  я  себе  цим  словом?
А  хіба  ти  не
Величала  знов  і  знову
В  мислях  так  мене?

А  за  що  так  поважаєш?
Бо  життя  своє
Кепським  дуже  ти  вважаєш...
Певно,  так  і  є.

Що  така  собі  зарплата  -  
То  ще  півбіди.
А  нема  своєї  хати  -  
Хоч  би  з  лободи!..

Та  й  претензій  інших  масу
Маєш  -  і  не  крий!
Нащо  ж  -  поясни,  миласю!  -  
Я  тобі  такий?

Щось  незнане  розумієш?
Може,  тайн  адепт?
Чи  прощати  просто  вмієш  -  
Всім  навчитись  де  б?

Та  не  видно  чаші  денця
У  любові  в  нас.
Разом  ми.  А  розведенці
Парі  -  не  указ...
Грудень  2007

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=50263
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.12.2007
автор: Олександр Некрот