Ти не плач, моя кохана,
Не тужи ти так за мною –
Я вмираю за Вітчизну,
Як солдат - на полі бою.
Все віддав ій без остатку,
І життя віддав за неї,
Тож тепер нас тільки двоє,
В твоїх спогадах про мене.
Якщо долі було треба
Поєднати нас с тобою,
Значить, я вернусь до тебе
В хвилях синього прибою.
Я вернусь до тебе літом
Щоби бачитись щорічно.
Я вернусь до тебе сонцем,
Щоб світити тобі вічно.
Я вернусь до тебе віршем,
Щоб зі святом привітати,
Я вернусь до тебе вітром,
Щоб «люблю» тобі сказати.
Я вернусь, вернусь до тебе
Та коли – і сам не знаю.
Я вернусь обов’язково
Щоб сказать тобі «кохаю»
2002
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502637
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.06.2014
автор: Зоя Іванівна