Я народившись знав, мені судилось,
Вбивати ворога тоді, як ніч була,
Коли вам ще Венера снилась,
Я вже людей вбива.
Мене кидали в перші лави,
І хоч боги нас захища,
Ми помирали... та своєї справи,
Майстри... і кращого за нас нема,
Нас тисячі, ми смертний легіон,
Ми перші ліземо на амбразури,
Не моряки, ми не вернем стерном,
Ми боремось, щоб вдома не забули.
Ми на щиті, дорога в нас одна,
За Цезаря я голову віддам,
Ми щиро віримо наш дім -війна,
Ми не гуляєм по садам.
Міста горітимуть в честь перемоги,
А вороги благатимуть життя,
Попереду в нас гори та дороги,
І наша честь - єдине почуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502707
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.06.2014
автор: Amastermas