Пісні мого народу, мов птахи,
Які злітають високо у небо
З бетонних вулиць, хуторів глухих,
Їм простору неміряного треба.
А ще їм треба чистого тепла,
Тепла, яке повинно бути в душах.
О як тоді пісні розвеселять!
І непідробно як вони затужать!
Розкажуть про кохання, про гріхи
(І вольні, і невольні) гірко й щиро,
Про долю нашу безпросвітно сіру,
Про шлях до щастя з цього крутовиру…
Пісні мого народу, мов птахи,
Та їх ніколи не заманить вирій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502758
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2014
автор: Ніна Багата