Відчувай мене і знай,
В глибини серця поринай
Та не дивись і не шукай,
Я сам собі дев'ятий вал.
Тобі ніхто я, ну то й що,
Навіщо я про це почав казати?
І вже не друг, а аби хто,
Мені б іще хвилину зачекати.
То маячня, що я байдужий
І правда, що байдужа ти!
Перегортаю по годинам день минулий
І сподіваюсь його в серці зберегти.
Твоє звичайне коло подруг,
Мені на них однаково ще б пак
Та коли ти проходиш близько, поруч,
Неначе сонячний отримую удар.
Ну і нехай вона красива та яскрава!
Ну і нехай вона чіпляє марень плід!
Мої думки лише бридка забава,
Всі спогади забути наполіг.
Чомусь себе я топлю з головою,
Дивлюсь вперед, а бачу білий дим
І змочить вкрай мене холодною росою,
Це все сумяття непотрібних рим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502770
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2014
автор: Митич@