Ще й досі в глибині душі
Живуть минулі проводжання
До вранішньої, до зорі,
Як сон, солодкого кохання.
А зараз – чи то є воно
Після років, прожитих разом,
Чи все давно заволокло
Сльотою будньої образи?
Безкомпромісний час прийшов –
Любов давно ледь душі гріє.
Навіщо нам така любов,
Що пристрастю лиш бовваніє.
«Спотвореній любові – ні!» –
Моя душа волає криком.
Програємо лише в борні,
Вже не рахуючись із віком.
Всі задля спокою свого
Бажають в парі довго жити.
Любов заглянула в вікно:
«Де ті, що можуть ще любити?»
Любов моя не під вікном,
Я запросив її до хати.
Хай хтось назве це гарним сном,
Та біля мене – друг і мати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502827
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2014
автор: Г. Король