Ми зрадили сонце і небо,
Не бачимо таїнства в них,
На пазли порізали себе,
Розкидали злістю на всіх,
Ми зрадили зірки над нами,
Не дивимся більше на них,
Не входимо в зоряні стани,
Загублених нами років...
В скляній розфарбованій моді,
Не видно забруднений осад,
Прозорість забута від тоді,
Як старИй і потрісканий посуд...
Ми душу завісили хмарами,
І дощ викликаємо справно,
Краплини крокують ударами,
Обличчя рятуючи марно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502866
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2014
автор: Павло Сірий