[i]Розтань в моїх руках, мов цукор в каві,
І голосом наповни аромат.
Я потребую цінної оправи,
І кожне слово - то є мій карат.
Додай вогню, це лиш зміцнить бажання,
Тоді в пекельний холод загорни.
Коли коштовний відшліфуєш камінь,
Для тебе він не матиме ціни.
І уяви лишень, як прагнутимуть інші,
Щоб та прикраса сяяла на них...
Та ювелір один в найвищій серця ніші,
І все життя немов чуттів диптих...
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502949
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2014
автор: Юлія Кириленко