Яка зворушлива хвилинка,
Де тато слухає дитинку,
Що гріє матінка під серцем
У симпатичнім, круглім чревці.
А тато лагідно шепоче:
"Які ж у тебе будуть очі?"
І прикладА свої долоні,
І жде, що ворухнеться доня.
Вони зустрінуться вже скоро,
Там де родинне тепле коло,
Де зАвжди міцно буде тато,
Її долонечку тримати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503014
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2014
автор: Вєтка Миловець