[i]Енергійно, в темпі маршу[/i]
Затуманилося поле,
догоріли ген зірки,
рано-вранці засвистали
чорнобриві козаки.
Засвистали, вирушали
в степ широкий: раз, два, три!
Їх в дорогу проводжали
три тополі, три сестри!
“Гей, ви, леґені-соколи,
Січі славній послужіть,
злому хану і султану
силу свою покажіть!
І зі славою вертайтесь
на Вкраїну до пори,
з рушниками вас зустрінуть
три тополі, три сестри”.
Засвистали козаченьки
рано-вранці без жури;
Україна проводжала
їх у військо: раз, два, три!
[i]Повільно, зі смутком[/i]
Збігло вже за літом літо,
як вода спливли роки –
не вертаються з походу
чорноброві козаки.
Розцвітає катран рясно,
де шумлять лихі вітри,
укриває цвітом-рястом
три могили: раз, два, три…
Сплять соколи чорноброві
в трьох могилах: раз, два, три,..
а над ними три тополі –
України три сестри.
Раз, два, три!
Раз, два, три!
Створено 6 - 19. 04. 1988 року
смт. Брошнів (Івано-Франківщина)
Опубліковано: "Моя пісня". Львів: "Сполом", 2004. 120 с.
С. 110 - 112
[i]Музика Семена Карпи[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503098
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2014
автор: Т. Василько