Що п’ємо і що їмо,
Те веде до страти.
Харч наш містить ГМО
Та одні нітрати.
Радіоактивні є
У харчах сполуки.
Радіація нас б’є,
Як хозар із лука.
Колорадського жука
Морим у картоплі.
Стійкість в нього вже така –
Не течуть і соплі.
А у нас є гепатит
В нашій же печінці.
Чоловіку не кортить,
Пофігово жінці.
У воді є ртуть, свинець –
Це вже справжнє свинство!
І чига на нас кінець
З юності-дитинства.
Ще й беруть нас у кільце
Тиск, інфаркт, мігрені.
Тих, хто витримає це,
Бог помістить в жмені!
Бездоріжь і безробіть
Нам не перебути.
Чорна смуга лихоліть –
Геноцид, по суті!
Наша доля
– чорна масть
В шулерській колоді.
Хто вкраїнську книгу дасть
Рідному народу?!
Швидко плодяться в верхах
Відьми, вовкулаки.
Бачимо по їх “ділах”,
Що ми їм до с…ки!
Медицину трощать скрізь –
Вщент “оптимізують”.
Цін на ліки дикий ріст
Світ увесь шокує.
І уже не вік, не два
Без запрошень- візи
З півночі на нас “братва”
Із мечами лізе!
І настав давно момент
Запитати:
Боже!
Хто такий експеримент
Витримати зможе!?
Думка ця – в вікні бджола,
Олень в мега-місті:
Хто?
Коли
за ці “діла”
Має відповісти?!
На весь світ кричу урешт,
Збурений по вінця:
Хто там знову теше хрест
Нації вкраїнській?!
На
весь
світ
кри-
чу
урешт,
Збурений по вінця:
Хто
там
знову
теше
хрест
Нації
Вкраїнській?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503154
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2014
автор: СавчукМикола