Звикаємо до комп’ютерів,
І щоб телефон – в кишені,
До різних модерних утворів,
До слів якихсь навіжених.
На все поглядає звисока
Примхлива, крута сучасність.
Їй хочеться просто висікти
Цнотливість, без зиску щастя.
Вимірює тільки холодом
Колишнє і навіть славу…
Я списую це на молодість
Або й дитинство держави.
Дозріє. Смаки очистяться.
Вуста живі й електронні
Зуміють-таки навчитися
Цінити своє достойно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503168
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2014
автор: Ніна Багата