Безсиле сонце сьогодні
З'являється зрідка між хмарами
смерть кулі збирає холодні
і рве квіти суму. Ударами
кулеметними чи вистрілом одиноким...
Хтось цілиться,
Хтось ніби бавиться...
А смерть зовсім поруч...Під боком...
Якби не статисти з цифрами,
Якби не труни і мертве мовчання,
Якби не прірва відчаю сиротинського,
Можна було б думати, що
йдуть військові навчання...
І серце подіями зболене,
мов сонце безсиле, крається...
Чому ж правда поневолена?
Чому ж знов над нами знущаються!?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503206
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2014
автор: zazemlena