Ти оселився в моїх віршах
І осяяв їх світлом новим
Звучить тобою кожне слово в рядках
Співає все, що було німим
Розквітла поезія квіткою
Твоїм натхненна теплом
Запалилась яскравою зіркою
І торкнулась до мене крилом
А солодкі твої поцілунки -
Це цілюще моє джерело
На душі кохання тепер візерунки
І те. що боліло вже зажило
Я не хочу тебе ні на мить відпускати,
Бо дні без тебе здаються роками
Мені б життя книгу разом читати
Нашими одними на двох вечорами
Я з тобою сім’ю мрію мати
І сина, і доньку на тебе схожих
Кожну ніч на твоєму плечі засинати
Смак ранків ловити щасливих і гожих
Я дякую вкотре Богу
За те, що тебе мені дарував
Ти розсіяв колишню тривогу
І до життя з пекла мене повертав
Твої обійми – коло чарівне
Вони від бід і проблем захищають
Бережи моє серденько вірне
Хай біль і смуток його не чіпають
© Леся Приліпко, 04.06.2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503230
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2014
автор: Леся Приліпко-Руснак