Тримай моє життя в своїх долонях…
Воно тобі належить вже давно.
Ти ж знаєш, я – міцна, немов вино,
Як алкоголь п’яню, стукочу в скронях.
Хай моя міцність кращає з роками.
Ніколи я не здамся в боротьбі!
Відкрити ж душу можу лиш тобі,
Для інших я – поросла будяками.
Для інших я – закрита таємниця,
Для інших одягаю сотні масок…
Я не бажаю їм в житті поразок (!)
Проте мені обридли їхні лиця…
Мене збивають з шляху манівці,
Можливо я живу не так, як треба…
Але з тобою відчуваю дотик неба,
Коли твоя долоня в мене на щоці…
04.06.2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503231
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2014
автор: Юлія Ярема