я йшов шляхами незнання
у бруді ривсь немов свиня
я дратувавсь і хрюкотів
моя оселя занедбана наче хлів
смерділо страхом там як у в’язниці
і смерть нахабна білолиця
тоді стояла в мене за плечима
хотів повітря – дихав з пекла димом
у цей нестерпний час розлуки
ненавидів я свої руки
я з серця відчаєм прогнав свободу
я втратив віру щастя вроду
зануривсь я у суму прірву і пекучу біль
бува являлися дурман чи хміль
і затуляли світло й всі дороги
таке воно – життя без Бога…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503249
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.06.2014
автор: murari