Себе ми називаєм патріотами,
І знову продаємось за гроші.
Пишаємося гідності оплотами
Народу нашого, козацької Січі.
Бажання жити краще є у кожного,
Та бачення найкращого різнить.
І в панства зверху, у ясновельможного,
Не в серці коле – в животі бурчить.
Не плачу. Сміх бере в істериці.
Вже виплакані сльози. Сліз нема.
І не шукайте сенс в моїй полеміці –
Його, як глузду у подіях цих, катма.
Менталітет наш, нами-таки визнаний.
Я поясню все, взявши кілька слів:
"У мене горе.Буду трохи втішений,
Якби в сусіда хлів, хоча б, згорів".
Єднаймось, друзі! Браття ж ми. Єднаймося!
Бо сила в єдності, - втратили її.
Змінились ми. Побачити стараймося,
Що там і тут співають солов’ї.
І там і тут багнюка є. Засмоктує.
Де соломинка, що врятує всіх.
Як розум в серці бісів повгамовує,
Тоді лиш зникне істеричний сміх.
Єднаймося, друзі!
Браття ж ми. Єднаймося!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503276
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.06.2014
автор: Серафима Пант