Сонце сідало за обрій,
Плакало дитинча,
«Будьте до мене добрі», -
Кричала його душа.
Одненьке на білім світі,
Без неньки, без свого тата,
Не має, куди подітись,
Не має рідної хати.
Соромтеся, добрі люди,
Бо в нашім бездушнім світі,
Де гроші панують всюди,
Плачуть самотні діти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503407
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.06.2014
автор: kostyanika