Не думала, та так ломає тіло,
я відчуваю кожен вигин, кожен м"яз!
Так міцно я чогось хотіла,
Хотів це, мабуть, кожен з нас.
Кричать емоції, зашкалює кохання,
Метелики зсередини пошкрябали живіт...
Літає пух, щось крутиться в машині пральній,
а по руках стікає піт.
Темніє небо. Шелестять листочки,
лоскоче вітер їх незаймане єство...
Я розрізаю мозок на шматочки.
Так! Я дочекалась це воно!
Моє натхнення таке стомлене, незграбне
Пошарпане, зіпсоване, брудне...
Я так чекала, так хотіла, й так нахабно
повертаю знов собі тебе!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503465
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.06.2014
автор: ЕТ