Oleg Kolibaba
ДІДОВА НАУКА
Мою стежку дитинства плів мрій павучок,
І мій дідо йшов поруч рухливо.
Він мене запитав: "ким ти будеш, внучок?"
Ну, а я тоді мовив мрійливо:
Я б хотів приносити добро,
Людям помагати всім навколо.
Ми б з тобою, дідо, заодно
Світ пустили б в нове коло.
[i](Вже минуло стільки літ,
На моєму столі
Лишилось фото діда мого -
Пам`ятка з-поміж усього)
[/i]
Буйний юності шлях голосив ніжний звук,
І я з дідом ділив мрії нові.
Він мене запитав: "що змінилося, внук?"
Ну, а я тоді впевнено мовив:
Я ще вірю, дідо, у добро,
Людям помагаю всім навколо.
Навіть вже, якщо не заодно,
Все ж прокручуємо коло.
[i] (Вже минуло стільки літ,
На моєму столі
Лишилось фото діда мого -
Пам`ятка з-поміж усього)
[/i]
Йдуть повільно до старості новії дні,
Вже без діда його погляд ловлю.
Він мене б запитав: "що, внучок, ти змінив?"
І я знаю, що діду промовлю:
Я в житті приносив лиш добро,
Людям помагав усім навколо.
Ти мене навчив, і заодно
Скажу, ми крутили коло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503471
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.06.2014
автор: Віктор Ох