Боже для чого я принижуюсь?
Для чого втоптую себе в болото знов і знов?
Ми ж знаємо, що просто так не виживу!
Навіщо Ти забрав мою любов?
Для чого поселив в цій бісовій країні?
Краще б я попала на війну!
Героєм бути ліпше, але роль повії
я ніколи у житті не осягну!
Мені так важко, як ніколи не бувало!
І я не знаю чи кохаю чи люблю,
І я як бомж, що снуюючи в підвалах
у брудних буднях якийсь кайф ловлю.
Ти знаєш, мені так самотньо.
Хоча живу з людьми серед людей...
Прошу Тебе, я хочу у безодню,
Де світ зникає з квітами ночей.
Я хочу там, де лопотять крильми,
Де шепіт вітру це не заборона
Я хочу там, де з мертвими дітьми,
Як з янголами грається Мадонна.
Будь ласка забери мене з Собою,
Я просто більше так не проживу.
Прийди до мене, коли тихо вдома.
Я для Тебе, Боже ось цей вірш пишу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503511
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.06.2014
автор: ЕТ