Дивним маревом, п'янким видінням
через прозору вуаль твоєї уяви
Я завітаю тихенько в твоє сновидіння,
бо ти ж так чекав моєї появи...
Я відхилю краєчок твогО покривала,
мов промінь, поділюсь теплом...
Його я для тебе в долоньках ховала
і зараз відпущу під любим крилом
Очі розплющив... І все... ми милуємось...
вічно б тривала ця радості мить.
Красі, тій, що бачим, як діти, дивуємось,
і в грудях кохання... чи туга щемить...
Що нам реальність?.. Ми - там, де щастя
голубом білим літає між нами.
Затримати птаха на довго не вдасться,
але, хоч на мить, торкнемось вустами...
Але, хоч на мить... на мить невагомості
ми разом у світі ілюзій мінливих.
Удвох сновигаєм в тунелях свідомості...
в тунелях кохання мрійливих...
6.06.14.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503678
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2014
автор: Богданочка