СПИ ТА МРІЙ

Ти  ніби  був  там,  але  насправді  тебе  там  не  було
було  приємно  й  лоскотно  одночас.
Жуки  літати  десь  у  кутку  -
туманило  твоє  обличчя.
Вона  була  десь  дуже  близько  -
серцебиття  шалене  вбивче
Ти  відчував  все  те,  чого  ніколи  не  було
це  було  дивно  і  водночас  звично
Вона  була  кимсь  неземним
Не  мала  рис  свого  обличчя
Але  ти  знав  про  неї  все
Все  те,  що  було  вбивчим.
Ти  так  шалено  не  кохав
нічого  і  ніщо  у  цьому  місці
І  кожен  раз  відкривши  віки
шукав  ті  риси
що  не  жили́  у  цьому  світі.
Хотів  закінчити  життя  публічно
в  надії  все  таки  побачити  її  обличчя.
І  хотів  спати  вічно
і  зустрічати  її  кожен  раз  в  новому  місці
але  вона  була  ніким  й  нічим  у  цьому  світі
Лиш  вигадкою  всіх  твоїх  клітин.  
Самотніх  мрій  покинутого  міста.

2  червня

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503789
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2014
автор: Кавова