ОЙ ВІВЧАРЮ, МІЙ ЛЕҐІНЮ! (+відеокліп)

[youtube]http://www.youtube.com/watch?v=syuBVPZ5ejQ[/youtube]

Затрембітили  трембіти,
затремтіли  хмари,
знову  в  горах  квітнуть  квіти  –
диво-,  диво-чари!

Стрепенулась  смеречинка  –
вітер  ї  гойдає,
зарум’янилась  дівчинка  –
вівчар  для  ней  грає.

“Ой  вівчарю,  мій  л女ню,
прилинь  на  долини,
бо  я  звідси  не  докрикну
аж  до  полонини.”

Прудко  Прут  у  горах  плине  –
поспішає  в  доли,
понад  плаєм  пісня  лине  –
веселить  довколи.

То  вівчар  іде  –  співає,
щоб  дівчина  знала,
що  одну  він  ї  кохає,
щоб  його  чекала.

Створено  11.  01.  2003  року,  м.  Львів

Опубліковано:  "Моя  пісня".  Львів:  "Сполом",  2004.  120  с.  –  С.  40.

[i]Музика  Віри  Євтушек[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503905
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2014
автор: Т. Василько