Я - украiнка, i горджуся цим,
Я украiнка й тут мое корiння.
Прошу, благаю i молюсь святим:
- Додайте нам всiм мудростi й терпiння.
Я украiнка, i моя краса
Стеблом пшеничним виграе по полю,
Але спада на цвiт гiрка сльоза,
Бо украiнцi гинуть знов за волю.
I я кричу: - Отямтеся, кати,
Оскаженiлi в нелюдствi чужинцi!
В жорстокiм вирi кривди й гiркоти
Вам не скорити гордих украiнцiв!
I еднiсть, що мiж нами проросла
Нiкому в свiтi бiльше не здолати.
О, скiльки втрат i горя вже знесла
На своiх плечах Украiна-мати!
Гуцули й шахтарi - моi брати,
Моi батьки, козацькi гречкосii,
Зумiють Украiну зберегти
I захистить вiд посягань Росii.
А десь далеко йде смертельний бiй,
I гине син, чиясь рiдна кровинка.
Стрiляй же краще в мене, кате мiй,
За те, що я всього лиш украiнка!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503906
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2014
автор: Лидия Науменко