1.
У неї були холодні руки і тепле серце.Тепле серце і холодні руки.Що важливіше руки чи серце?Серце,певно,скажете ви...Ні,-відповім я. Ви просто не бачили її рук.ЇЇ пальці то втілені ноти.І сама вона суцільна музика-м*який шовк напівтонів і хитросплетінь мінорно-мажорних ноток у голосі.
Вона схожа на ріку-ніколи не знаєш,що вона змете наступного разу-нестримна повінь з холодним нордичним ім*ям,дивовижна дівчинка з присмаком північного вітру і темпераментом лівійських пустель.
Холодними в неї були тільки руки.Та й то часами,коли дуже хвилювалась.Поза тим вона була тепла,навіть гаряча,як і належить народженій під знаком лева дівчинці з душею квітки і серцем амазонки.Сніжанка(саме так її звали)була стихійною,владною,терпіти не могла заперечень-непередбачувана,непостійна і неспокійна,як і всі стихії цього світу.У ній було все:вогонь і лід,вітер і води,сонце і дощ.
Але вона лише на позір видавалась такою неприступною та непідкупною:нагадувала троянду шипами- прекрасну,але завжди готову до оборони.
Сніжка боялася світу,але разом з тим обожнювала його(маю на увазі пантеїстичну складову буття-вітер,дерева,трави,води,звірі.Все що створив Господь,окрім людини,звичайно).У цьому вона була вірною послідовицею Курта Кобейна(вічна йому пам*ять),який свого часу стверджував майже те саме.
Взагалі "Нірвану" вона могла слухати годинами і їй не набридало.Чого не скажеш про мене,який ріс на поезії Срібного віку і феномені так званого російського року-"Акваріум","Аліса","ДДТ","Кіно","Наутілус"та інші подібні бенди.
2.
Мені здається я розумію Сніжанчине гомофобство і ненависть до своїх ближніх і чоловіків зокрема.
З п*яти років без батька з матір*ю і вітчимом,який періодично бив обох-і матір і дівчинку.
Напевно саме тоді вона пообіцяла собі,що більше не дозволить нікому себе принизити чи завдати болю.Натомість вона методично завдає іншим болю сама,навряд чи то усвідомлюючи.
P/S Вона шаленіє від моєї нерішучості,безвідповідальності та невлаштованості в житті.
Сніжка сильна самодостатня дівчинка,а я для неї наочний доказ виродження всього роду чоловічого,його неспроможності нагодувати і захистити.Мовляв ,в житті і так купа проблем,а тут ще цей хлопчик,якого треба всьому вчити.Ну майже всьому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503931
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2014
автор: Той,що воює з вітряками