Рокі́в багато пройде, довгих літ
А мати все чекає, стоїть біля воріт
Не дивиться на пору, чи то зима, весна,
Стоїть самотня й плаче. Її душа сумна.
Любов же материнська – безмежна, просто так
Освітлить життя всюди, завжди і повсякчас.
Не знає перешкод, ні втоми, ні знемоги
Готова на усе, надасть Вам допомогу.
Не будьте безсердечні, жорстокі і черстві,
Даруйте вдячність вчасно, у кожнім світлім дні.
Своїх же матерів, повинні цінувати,
Ви є життям для них, це треба пам’ятати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504111
Рубрика: Присвячення
дата надходження 09.06.2014
автор: Юрій Бондар