Ми лишаємо мовчки відбитки,
ховаючись в днях, у домівках, в собі…
Ми один з одним зв’язані нитками,
і буває ходимо босоніж по склі…
Нам так бракує правди та істини,
мирного неба, і простого добра…
Хтось в історію впишеться іскрою,
а для когось місця в ній вже нема…
Нам так хочеться бути правильними,
пам’ятати про рамки розумного…
Ми так часто про щось забуваємо,
і так рідко за кимось сумуємо…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504196
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2014
автор: Юра...