Моя війна не скінчується смертю!
Вона горить фатально і відверто,
Лиш часом у кожнім кроці поколінь
Лунає приспів мирних днів.
Зневоднено моря шалених буднів.
Пустий флегмат своє давно віджив.
Підняв совок скажений шал
І старший брат посилює оскал.
Пали бензин, шинкуй потік
Глевких, нечесних інформацій.
Нам Бог дав силу почуттів –
Формуй холодний розум на їх базі.
Ти ні на мить не забувай,
Що там на сході любий край,
Де сталлю небо розхристалось
І морем крові уквітчалось.
Вгамовуй біль утрати матерів,
Руйнуй старі закляті схеми,
Скидай неправду з п’єдесталів,
Будуй нове життя своїми же руками.
Моя війна не скінчується смертю!
Вона триває повсякчас.
Борюся з вірою у серці,
Що буде мир і серед нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504234
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.06.2014
автор: Kіо