Із руки стрибнув на ногу
Й покотився на дорогу,
Цуценятко налякав
І в травичці заблукав.
Дружно всі його шукали,
По галявині блукали.
Хоч бери сідай і плач,
Втік від нас веселий м'яч.
Песик Рем занудьгував
Й теж на пошуки помчав:
Нюх хороший, гарний зір
До кущів його привів.
Щоб помститися відразу
За нанесену образу —
Злість показував без меж,
Щоб злякався м'ячик теж:
Він сердито й гучно гиркав
Морщив носика задирко,
Землю лапками горнув;
Посваривсь — та все забув.
І тепер укупі скачуть
Кращі друзі - Рем та м'ячик.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2014
автор: Серафима Пант