Небо блакитне шовкове.
Хмарки - блискуче руно.
Пахне повітря медове.
Вітер заносить в вікно.
Вранці я вийшла у поле.
Сонце неквапно встає...
Ситець барвистий навколо.
Жовта кульбабка цвіте...
Трави схилились високі.
Ноги скупались в росі..
Так я лікую неспокій.
Серце радіє красі.
Липа стоїть серед поля.
Дух забива її цвіт.
Поряд вмостилась тополя.
Жалко мені цих сиріт.
Поряд нікого, лиш вітер.
Граючись, листя їм рве.
Мабуть, природи це витвір.
Спроба...Самотність живе?
Зграя пташок легкокрилих.
ДУмки сумні відійшли...
Сором думок від безсилля..
Зранку чомусь обняли...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504324
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2014
автор: Н-А-Д-І-Я