Окацаплені хохли

                                                   Друзям  зі  Львова


--Здоровенькії  були!  
--Здрастуй,  друже!  Як  ся  маєш?  
--Позабули  вже,  коли
Й  на  Вкраїні  ви  були?    
--...Швидко  так  і  не  згадаєш.

Роз’ятрив  ти  душу  нам,
Не  питався  б  краще.
Тіло  -  тут,  а  серце  –  там,
Біля  вишень,  діток,  мам.
Важко  тут,  а  там  ще  важче.

Не  життя,  а  пекло  там:
Топчуть  там  закони  Божі,
Білий  світ  там  -  лиш  панам,
Злодій  там  живе  і  хам,
З  жиру  бісяться  вельможі.  

-Вибачаюсь,  земляки,
Люди  добрі,  милі..  -
Простягаю  дві  руки
І  стискаю  кулаки
У  німім  безсиллі.

--Я  такий  же  як  і  ви,
Тую  ж  маю  долю  бідну,
Хоч  візьми  її  порви,
Хоч  живую  задави,
Україні  непотрібну.  

Окацаплені  хохли…
Так  і  проживаєм.
Знать,    розумними  були  -
Душі  в  рабство  віддали  -
Маєм  те  що  маєм.

Москва  2004

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504375
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.06.2014
автор: Івашина В.І. 2