Вечірню тишу струшуєш дзвінком…
А я вчергове не торкнуся клавіш
І бесіду вестИму із вином –
Таким п’янким і не таким лукавим..
В твоїм кінці гудки такі нестерпні…
Надія руки вгору підійма..
Давай хоч зараз будемо відверті:
Усе пройшло, як і оця весна…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504447
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2014
автор: Любов Казмірчук