Моїх плечей торкнулася рука…

Твоя  рука  лягла  мені  на  плечі…
І  позлітали    зорі  із  орбіт…
Не  розгуби…  не  відпусти  цей  вечір…
Не  зупиняй  нестримний  цей    Політ…
Бо  лиш  від  себе  не  сплануєш  втечу…
Коло  тебе  несе  уже  Ріка…
Коли  так  легко  в  цей  відвертий  вечір
Моїх    плечей    торкнулася  рука…

Твоя  рука  заплуталась  в  волоссі…
І  розлилися  світом  Кольори…
Так  ніби  маки  в  стиглому  колоссі…
Так  ніби  зорі  полились  згори…
Кричали  струни  серця  в  Стоголоссі…
І  зупинялись  з  півночі  вітри…
Бо  грань  була  небачено  тонка…
Коли  так  ніжно  у  моє  волосся
Вплелась  твоя  напружена  рука…

Твоя  рука  лягла  на  мої  груди…
І  зупинилась  вічності  Ріка…
Все…  що  було…  чого  нема…  й  не  буде…
Вогнем  лилось  до  чистого  Струмка…
Нас  не  спитають…  не  засудять  люди…
Бо  зупинилась  вічності  Ріка…
Коли  так  легко  на  гарячі  груди
Хмільним  вином  лягла  твоя  Рука…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504468
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2014
автор: гостя