Беззастережно заблукало серце
в твоїм волоссі, погляді і рухах,
здавалось серцю, це є небезпечне
та йшло воно, за покликом, у муках.
Якийсь там вік, самотності і смутку
і пара днів наповнених коханням!
Та кава, що заварювали тричі,
попили лиш перед коротким розставанням.
Можливо біль розлуки - то лиш думка,
то що тоді у серці люто коле?
Й затерта вже твоя сторінка у Фейсбуці
і погляд мій в екрані щоніч тоне.
Якийсь там день, самотності і смутку
і вечір сповнений жагучим сподіванням.
Беззастережно заблукаю в тобі й чутку
в реальність приведу. І наш смак кави!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504494
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 11.06.2014
автор: Андрій Толіч