***
Наміряла вже кроками я тишу
на кілометри...
Шукаю і знайти десь вихід мушу
із темних нетрів!
Нема... Тупик... Змінити свою долю
сама не можу...
Смиренно віддаюсь на Вищу Волю:
– Спаси, мій Боже!
***
Образою – від втрати чи від болю –
ти Бога не гніви! Не злись на долю.
У Нього не один лиш ти в журбі –
мільйони, котрим тяжче, ніж тобі.
2006 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504497
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2014
автор: Світлана Моренець