Покута.

Напевно,  я  покутую  за  сльози,
Які  текли  у  тебе,  проти  волі,
Бо  зіпсувала  я  усі  прогнози
Й  зробила    тобі  боляче  доволі.
Та  біль  чужий  не  падає  на  землю,
Вичікує  він  слушного  моменту...
Те,  що  було  між  нами,  відокремлю,
Я  заплатила  надто  щедру  ренту.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504542
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2014
автор: Патара