Шо ниська за динь,
Шось такой зрання.
Не цвіли лілеї.
Ты стойиш як пинь,
Плачу як дитя...
Ты ходив до ниї...
Знаву,пруйде все.
Я забуду тя.
І твої обійми.
Чомусь ціловав
Так моє лице...
Стову коло прірви...
Плакала мамі.
Мамо,та не плач.
До неї не скочу...
Сіно грабаті
Пуйду...Мі пробач...
Його вже не хочу...
Сонце світиті
Буде і для ня.
Я йши заспіваву...
Мене любиті
Будуть...Знаву я...
Лем коли...Не знаву....
Йой,горі селом
Свальба йшла сумна.
Дружки не співалі...
Столи із вином,
І повно мняса...
Ті начаклувалі?..
Лишивісь жону,
Прийшовісь до ня.
Люблю я другого...
Тебе не хочу,
І я не твоя...
Йой,я маву свого...
Цілуву всю ніч.
Оддамся завтра.
Будуть у нас діті...
Кажи у чім річ?
Де тота правда...
Де кохання діті...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504649
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 11.06.2014
автор: Відочка Вансель