Коли у серце кра́деться печаль
І розриває на частини біль -
Ти їх відгонь усмішкою у даль
Та рук ніколи опускать не смій!
Коли стоїш ще тільки на підніжжі
І до вершини довго ще брести
Через кущі по гострім бездоріжжі –
Поклич мене – удвох хутчіш іти…)))
Коли у друзі проситься журба
І руки налягають на стакан -
Згадай тоді – подібна боротьба
Ще жодну не загоїла із ран…
Коли втрачаєш бойових братів,
Коли метає кулями війна -
Згадай в минулому війну дідів,
В десятки важче їм було ніж нам…
Коли стаєш заручником ідей,
Коли нема в кишені ні гроша -
Згадай, - що гроші – це лиш плин речей,
А вічна залишається ДУША…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504659
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2014
автор: Любов Казмірчук