Летять літа невпинно журавлями ,
Лишають нам і білі й чорні плями .
Що роки, наче листя за водою,
Душа ж лишається, як завжди, молодою.
І день прийдешній знову сонцем сяє,
Хмарки сміються з вітром розмовляють.
Буває,що хитають нас проблеми,
Та залишатись треба нездоланним.
Хай в радості заграють струни серця,
Душа співає Вам веселе скерцо .
А що ж літа, не варто говорити,
Навчитись треба жити, жити й жити!
12.06.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504677
Рубрика: Присвячення
дата надходження 12.06.2014
автор: леся квіт